Отже, сьогодні розкриємо поняття “різновікової групи” в системі Монтессорі.
Освітня та
виховна система нашої держави останні десятиріччя складалася таким чином, що
діти знаходяться понад перші двадцять років свого життя в оточенні однолітків.
Спочатку це дитсадочок, потім школа, далі інститут. І тільки потім, закінчивши
інститут, молода людина опиняється в реальному світі - на своїй першій роботі
,де її враз оточують люди різного віку, різного досвіду. І вона має якимось
чином налагодити з цими людьми взаємовідносини.
Якщо повернутися до більш
давніх часів, то згадується, що діти росли
у великих родинах, серед старших і молодших братів-сестер, допомагаючи у роботі по господарству і, таким чином,беручи
участь у колективній праці. Таким чином досвід старших постійно передавався
молодшим.
У групах дітей
одного віку всі діти мають приблизно однаковий рівень розвитку, приблизно
однакові навички та інтереси. Тому передача досвіду тут не відбувається. В той
час як у різновіковій групі передача досвіду відбувається постійно.
Опинившись у
різновіковій групі дитина може побачити свою перспективу - те, чому вона
навчиться у майбутньому. Вона бачить старшу
дитину і розуміє,що якщо ця дитина вміє робити цю роботу, то і сама вона
зможе це. Може не зараз, а трохи згодом,коли підросте. Безумовно, малі майже
завжди тягнуться до старших, переймають їхню манеру поведінки, їхні способи
вирішення конфліктів, і,звичайно, цікавляться тими матеріалами і роботами,з
яким працюють старші.
М.Монтессорі
пише: “Заняття старших близькі до можливостей молодших, що і посилює їх інтерес”
Старші, пояснюючи
щось молодшим, самі можуть краще усвідомити ту саму інформацію. Разом з тим
вони ще і розвивають своє мовлення, вміння пояснювати , навчаються бути терплячими,
уважними.
У різновіковій групі
дитина може бачити як своє “майбутнє” – самостійних дітей, так і своє “минуле”
– діток, що потребують допомоги та підтримки. Таким чином вона має можливість
більш глибоко усвідомити світ та зв’язки у ньому.
Треба сказати, що
у різновіковій групі набагато легше проходить період адаптації. Дитина не потрапляє
в таке середовище, де всі постійно плачуть . Навпаки, вона бачить спокійних
дітей, які зайняті роботою і вона відчуває себе спокійніше,вона розуміє, що все
в порядку.
Цікаво впливає
різновікова група на характери дітей. Боязка дитина, спілкуючись з молодшими,
може розвивати в собі якості лідера, її авторитет піднімається в її власних
очах коли вона керує малюками або ж
допомагає їм щось зробити. Агресивна дитина може навчитись стримувати себе, розуміючи,
що крім однолітків поруч є ще і молодші
дітки, яким вона може зашкодити.
У різновіковій
групі дитина має можливість зробити вибір в залежності від власних
психологічних потреб: зайняти позицію “маленького”, який приймає
поміч і насолоджується піклуванням, або ж прагнути відчувати себе “великим”,роблячи все самостійно, навіть коли це непросто.
Таким чином
різновікова група дає багато можливостей для інтелектуального та особистісного
розвитку дитини, дає можливість соціалізуватись, навчатись. Це потребує більш
тонкої роботи вчителя : вміння бути в потрібному місці у потрібний
момент, вміння сказати там, де це
потрібно , а де потрібно – промовчати (
даючи можливість дітям розібратися самим). Це також вміння організувати середовище так, щоб воно
задовольняло потреби дітей різного віку.
У статті використано матеріал з робіт Марини Забєліної.
