За що я люблю свою роботу?

Настала відпустка. Я на неї чекала, бо якось втомилася від роботи. Хотіла відключитися на деякий час від дітей і робочого режиму. 

І ось днями взялася  сортувати відео з уроків. 

Раптом усвідомила,що неймовірно скучила за дітьми.

 Скучила за їхньою енергетикою, за частими питаннями, за живими емоціями. Скучила за неочікуваною поведінкою,яка змушує мене гостріше відчувати і пильніше спостерігати, аби зрозуміти її природу…

Скучила за тим, якою стаю Я завдяки ДІТЯМ.

Яке це щастя – бути з ними, рости з ними, вчитися у них, допомагати їм, веселитися з ними, розділяти емоції, підтримувати, не боятися давати «свободу» і отримувати  від того неймовірні результати…

Вчитель втомлюється за рік. Це факт.  І в той же час вчитель і «наповнюється» впродовж року. Але це можливо тільки в тому випадку, якщо вчитель розуміє, що процес навчання, це не «я даю дітям», а що це «взаємообмін».

Звичайно, ще
є фактор задовільної зарплатні, керівництва, приміщення класу,необхідного відпочинку і т.д. Але я зараз не про це.

 Я про глибину і можливість розвиватися. 

На роботі. 

Я про відчуття радості і любові в кожнім дні. 

На роботі.

 Я про СВОЮ роботу…